10 КЛАС УКР.ЛІТ 

 "Без надії сподіваюсь"

"Contra spem spero!" перекладається з латинської мови "Без надії сподіваюсь!" Цей вірш Леся Українка написала у 1890 році. Його було вперше надруковано в збірці "На крилах пісень" через три року, в 1893 році, а видали збірку у Львові. 

Назва поезії походить від вислову Овідія "Contra spiro, spero", що з латинської перекладається "Без надії, сподіваюсь". Взагалі така сентенція "Contra spem spero" стала для Лесі Українки своєрідним життєвим девізом. Адже поетеса хворіла з самого дитинства, проте залишалась сильною духом. Її навіть Франко називав "єдиним мужчиною в нашому письменстві".

До вашої уваги короткий аналіз поезії:

Тема: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще

Головна думка: рішучість у змаганні з власними проблемами

Ідея: віра в те, що після чорної смуги настане біла

У вірші «contra spem spero» Леся Українка використала давньогрецький міфологічний образ Сізіфа. У словах поетеси «Я на гору круту крем’яную // Буду камінь важкий підіймать…» переосмислено образ Сізіфа, тобто поетесе пише про сізіфову працю.

Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору.

Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мо­тивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучан­ням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі