5-А клас, українська мова.
ВИПИШІТЬ СЛОВА, У ЯКИХ Я,Ю,Є ПОЗНАЧАЮТЬ ДВА ЗВУКИ .
Юний, нюанс, браконьєр, єресь, зграя, різьбяр, мільярд, ялина, бюджет, боснієць, ювілей, пюре, ярлик, маєток, ярус, мрія, єдність .
10 клас укр.мова
Випишіть з кожного пункту плану по одному-два положення, що вам видаються найбільш важливими чи цікавими.
Зовнішній вигляд оратора
1. Оратор повинен добре виглядати, бути бездоганно, коректно одягненим. Психологи відмічають: чим темніший одяг, тим більшого авторитету він дає виступаючому. Скромність в одягу прикрашає оратора і створює оптимальні умови для сприйняття його промови.
2. Величезну роль відіграє вираз обличчя оратора. Обличчя виражає його думку й емоції, сприяє встановленню й підтримці контакту зі слухачами. Цицерон писав: «...головне — в обличчі. А на ньому вся міць — в очах. Адже рушійна сила виконання — душа, а образ душі — обличчя, а виразники ті — очі. Бо це єдина частина тіла, яка може передати все: відтінки і міни порухів душі. З закритими очима ніхто цього зробити не може. Тому дуже важливо уміння володіти очима. Очі наші то пильним (уважним) поглядом, то пом’якшеним, то різким, то веселим виражають порухи душі відповідно до тону промови».
3. Лектор повинен бути в достатній мірі освітлений.
4. Жести постійно супроводжують нашу промову, впливаючи на слухачів. Основні вимоги до жестів — їх природність. Слова передають інформацію, жести підсилюють промову, показують ставлення оратора до висловленої думки, виражають емоції. Жести пов’язані з промовою в часі і ситуативно. Слухачі приймають промову як єдине ціле. Тому необхідно слідкувати, щоб висловлювання, міміка, поза і жести співвідносились між собою за змістом.
► Задумайтесь над поставленими запитаннями. У відповідях додайте свої міркування, бачення, варіанти.
· Якими риторичними уміннями і навичками повинен володіти оратор?
· Як індивідуальні особливості мовця впливають на якість виступу?
· За яким принципом Цицерон виділяв типи ораторів? Охарактеризуйте ці типи.
· Які типи ораторів виділяють у сучасній літературі з ораторського мистецтва? Яке вчення лягло в основу цього поділу?
· Розкажіть про значення для успіху промови того, як оратора сприймають слухачі. Що сказав Цицерон про найкращого оратора?
· Як повинен поводитися оратор на трибуні?
· Назвіть основні прийоми привернення уваги слухачів. У чому полягають особливості кожного з них?
· Яким має бути на вигляд оратор? Яку роль відіграє одяг оратора?
· Що говорив Цицерон про значення виразу обличчя оратора під час виголошення промови?
· Яке значення мають жести, що супроводжують промову оратора? Які вимоги висунуто до жестів?
10-А укр.мова!
Прочитати тексти. Визначити тему та основну думку. Що об’єднує тексти і чим вони відрізняються? Обґрунтувати висновки.
Завдання для першої групи
Легенда розповідає, що Спарта програвала у другій Месенській війні і попросила в Афін допомоги. Афіни послали Тіртея. Коли кривий шкільний учитель Тіртей ледве зійшов з колісниці, спартанці зовсім підупали духом — не такої допомоги чекали. Проте як став Тіртей промовляти своїми піснями до спартанців, вони вщент розгромили ворога.
Інша легенда також нагадує, що у війні із сусідкою Мегарою афіни втратили острів Саламін. Не змігши повернути острів, афіняни заборонили навіть згадку про нього під страхом смерті. Тоді молодий Солон (майбутній батько афінської демократії) склав елегії — 100 вишуканих віршів про острів і, прикинувшись божевільним, прочитав їх на площі перед народом. Соромно стало афінянам, вони призначили Солона керівником воїнів, відбили острів, а потім відсудили в суді.
Завдання для другої групи
Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний оратор, значною мірою завдячував силі дії свого могутнього слова. Про це, наприклад, свідчить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули у перший рік Пелопоннеської війни (431-404 pp. до н. е.). Він промовляв перед матерями і вдовами загиблих — винуватець смерті їх близьких. Говорив про патріотичні почуття афінських громадян, які відстоюють свою свободу і незалежність, свій демократичний лад, підкреслював етичне значення демократичної влади. Промова збудила ентузіазм у народу так, що матері і вдови урочисто несли Перикла по місту, осипали квітами, із захопленням цілували кінці його одягу.